Владивосток

На сьомий ранок поїзд мав прибути до Владивостока. Московський годинник показував 06:15. Місцевий годинник показував 13:15. Поллі прокинулася з першими променями світла.

Ліс за вікном змінився на низькі пагорби та траву. Попереду був Тихий океан. Вона відчувала його наближення.

Остання зупинка перед Владивостоком була в Уссурійську. Поїзд зупинився на п'ятнадцять хвилин. Поллі зістрибнула на перон. Жінка продавала копчену рибу. Поллі спробувала шматочок. Жінка загорнула його і відмовилася брати гроші.

Тихий океан з'явився з правого боку поїзда. Він був сірим і яскравим.

Владивосток з'явився раптово. Місто розташоване на пагорбах, що спускаються до моря. Поїзд зупинився прямо біля гавані.

Московський годинник показував 06:23. Місцевий годинник показував 13:23.

Поллі зістрибнула на перон. Владивосток пахнув рибою, іржею та сіллю. Круті вулиці спускалися до доків.

Наприкінці платформи стояв маленький білий обеліск. На ньому було написано: КІЛОМЕТР 9,289. Кінець лінії.

Поллі стояла біля обеліска довгу хвилину. Сім днів. Двадцять п'ять мільйонів років озера Байкал. Один кран. Вісім часових поясів.

Вона розправила крила. Тихий океан був одразу за стіною гавані. Вона піднялася в повітря. Вона пролетіла над кранами порту. Перед нею відкривалося Японське море.