Два кілограми терпіння

У суботу вранці Ана вперше пішла на ринок. Вона хотіла купити фрукти та овочі на тиждень. Ринок був повний людей, голосів і яскравих кольорів.

Вона зупинилася біля маленького прилавка з помідорами. «Скільки коштує?» — запитала вона. Старий чоловік за столом подивився на неї. «Для салату чи для соусу?» — сказав він. Ана не знала, що відповісти.

«Для салату», — нарешті сказала вона. Чоловік похитав головою. Він показав на одну коробку. «Ці для салату. Тверді. Гарний колір». Він показав на іншу коробку. «Ці для соусу. М'які, дуже червоні, солодкі». Він усміхнувся. «Різні помідори — різна робота».

Ана купила по кілограму з кожної коробки. Чоловік обережно загорнув їх у папір. Він подарував їй маленький лимон. «Для вашого салату», — сказав він.

Коли вона повернулася додому, то сіла за кухонний стіл і подивилася на свою сумку. Їй здалося, що вона купила щось більше, ніж просто помідори.