Березові ліси

На другий ранок потяг вже був за чотириста кілометрів на схід від Москви. Поллі прокинулася на маленькому складному столику. Світло за вікном було м'яким сірим, як літній ранок на півночі. Галина, старша жінка, вже пила чай зі склянки в металевому підстаканнику.

"Берези," сказала вона.

Поллі подивилася. Зовні дерева з білими стовбурами пробігали повз зі швидкістю шістдесят кілометрів на годину. Вони були всюди. Вони не були в гаях чи на галявинах. Вони складали весь пейзаж.

Це був західний край російського березового поясу. Біла береза має найширший природний ареал з усіх листяних дерев на Землі. Вона росте там, де майже нічого іншого не росте. Це дерево, яке каже: тут був вогонь, або, тут буде ліс, але я тут перша.

Молодий чоловік з ноутбуком, якого звали Павло, підняв голову. "Ти — папуга," сказав він рівним англійським. "Я помітив." Він повернувся до друкування.

Галина налила другу склянку чаю і запропонувала її Поллі. Він був кольору бурштину. Тонкий шматочок лимона плавав зверху. Самовар в кінці вагону працював безперервно дванадцять годин.

Поллі обережно відпила ковток з краю склянки. Він був дуже гарячим і дуже солодким.

"Найдовша частина цієї подорожі — це дерева," сказала Галина. "Люди не розуміють цього, поки не проїдуть. Ви сидите в потязі шість днів і дивитесь на дерева. Їм немає кінця."

Тайга починається за Волгою. Приблизно сорок відсотків території Росії — це тайга. Країна містить приблизно двадцять відсотків усіх лісів світу.

Поллі зробила другий ковток. Павло друкував. Галина повернулася до своєї книги. Зовні чотириста кілометрів промайнули, ніби це була одна суцільна береза.